Мета: висвітлити маловідомі факти з біографії поета; розвивати спостережливість дітей, образне мислення; виховувати почуття співпереживання, шанобливе ставлення до надбань національної культури.
Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, репродукції його картин, ілюстрації до творів, тексти творів художньої літератури.
Хід заходу
I. Вступне слово бібліотекаря.
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті просяє веселка,
Повні сил і живої снаг
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Сьогодні ми зібралися, щоб відзначити 199-ту річницю з дня народження Т. Г. Шев-ченка , – поета, художника, людини, чий талант сягає світового масштабу.
Ми говоримо – Україна – і перед нами постає образ Шевченка. Ми говоримо – Шевченко – і перед нами постає образ України. Бо ці два поняття нерозривні. Доля дала йому найкращий і найцінніший скарб – невмирущу славу – проте, на жаль, лише по смерті.
Світлій пам’яті Т. Г. Шевченка присвячується авторський вірш О. Міщана «Пророк» (читає учень).
Пророк
Крізь порожнечу сірих днів,
Неначе з зашморгом на долі,
Ти білим янголом летів
У височінь – назустріч волі.
І крізь тенета болю й сліз
Ти, наче промінь, пробивався,
І Україну в серці ніс,
І українцем залишався.
Ти переніс через роки
Свої глибокі одкровення –
Життя стускнілі сторінки,
Що не знайшли благословення.
Ти не здавався, і летів,
І за народ просив у Бога,
А вдячні очі кріпаків
В тобі побачили пророка…
… Тож з тих часів і на віки,
Крізь темний простір і тортури,
Тебе пророком нарікли,
Пророком нації, культури.
Народився Т. Г. Шевченко 9 березня 1814 р. як молодший син кріпака Григорія Шевченка в селі Моринцях, що було власністю обрусілого німця Енгельгардта. Рано втратив спочатку матір, потім і батька. Деякий час був на навчанні у дяка. Маючи 8 літ, пустився на мандрівку по сусідніх селах, шукаючи майстра, який навчив би його малювати. Після невдалих спроб повернувся до села і став наймитом у попа.
Коли Шевченкові йшов 15-ий рік, його взяли за слугу-козачка до молодого пана Енгельгардта. Разом з паном Шевченко їде до Києва, а потім живе у Вільно і в 1831 р. приїжджає до Петербурга. На 18-му році життя Шевченка законтрактовано до цехового майстра живопису Ширяєва. Випадково він знайомиться із художником І. Сошенком, а через нього – з відомими художниками й письменниками: К. Брюлловим, В. Жуковським, О. Венеціановим, Є. Гребінкою та ін.
22 квітня 1838 р. Шевченка викуплено за 2500 крб. З ініціативи цариці було влаштовано лотерею на портрет Жуковського, намальований Брюлловим. Венеціанов повів переговори з власником Шевченка і за ціну портрета Тараса було викуплено з кріпацтва. Тепер, будучи вільним, він міг вступити до Академії мистецтв. Шевченко став одним із найулюбленіших учнів Брюллова і його товаришем по дому.
Перша збірка Шевченка – «Кобзар» з’явилася друком 1840 р. У кінці 1839 р. він мав уже написаними поеми «Катерина», «Тарасова ніч», «Іван Підкова», балади «Перебендя», «Тополя», послання «До Основ’яненка», думку «Нащо мені чорні брови». Вони склали збірку «Кобзар». Безпосередньо перед виданням збірки і спеціально для неї Шевченко написав вступний вірш-заспів «Думи мої, думи мої», який вмістив на початку збірки. Нове видання було значно повніше і вийшло у 1860 р.
Вже в останні місяці життя поет склав підручник для навчання народу грамоті – «Букварь южнорусский». Він був першим на той час українським букварем.
За час перебування за кордоном Шевченко не зміг подолати тугу за рідним краєм, що гнала його на Україну. У 1843 р. Шевченко поїхав на вакації до рідного краю. Зиму 1843-1844 рр. Шевченко провів у Петербурзі, а літом 1844 р. знову помандрував на Україну, закінчивши академію та здобувши звання вільного художника. Час від 1843 до 1847 р. був часом найвищого розквіту його таланту. В Києві він одержав місце при археографічній комісії. Бере участь у роботі таємного товариства імені Кирила і Мефодія, але на початку 1847 р. через донос студента Петрова всіх учасників братства арештовано. За вірші «Сон» і «Кавказ», що їх цар Микола потрактував як особисту образу, поета засуджено на довічну солдатську службу без права на вислугу із забороною будь-що писати й малювати. Відбувши тримісячне ув’язнення у Петропавловській фортеці, був відряджений за сприяння коменданта Оренбурзького краю генерала Перовського у наукову експедицію академіка фон Бера, що мала дослідити береги Аральського озера. Там Шевченко фактично займався малюванням. По поверненні в Оренбург альбом його рисунків був переданий комендантом в Петербург, щоб якось полегшити долю художни-ка. Проте з Петербурга поступило гостріше покарання: Шевченка вислали до Орської фортеці над Аралом.
Ситуація змінилася, коли помер імператор Микола. Приятелі вибороли у Олександра II звільнення поета. За цих десять років заслання не зламався його дух: він продовжував писати. Проте здоров’я Шевченка було підірване. 10 березня у Петербурзі закінчився його земний шлях. Україна дочекалася тої честі, що на клаптику її землі, у Каневі, над Дніпром, піднеслася Шевченкова могила.
Знайшлися поціновувачі шевченківського мистецтва, віддавши поетові належну йому честь і славу. Послухайте й почуйте поезію Ліни Костенко «Кобзарю».
Кобзарю
Кобзарю,
знаєш,
нелегка епоха
оцей двадцятий невгамовний вік.
Завихрень – безліч.
Тиші – анітрохи.
А струсам різним утрачаєш лік.
Звичайні норми починають старіти,
тривожний пошук зводиться в закон,
коли стоїть історія на старті
перед ривком в космічний стадіон.
Вона грудьми на фініші розірве
Чумацький Шлях, мов стрічку золоту,
І, невагома, у блакитній прірві
відчує враз вагому самоту.
І позивні прокотяться луною
крізь далі неосяжно голубі...
А як же ми,
співці краси земної?
Чи голоси у нас не заслабі?
Чи не потонуть у вітрах простору?
Чи сприймуть велич нової краси?..
Тарас гранітний дивиться суворо:
- А ви гартуйте ваші голоси!
Не пустослів’ям,
пишним та барвистим,
не скаргами,
не белькотом надій,
не криком,
не переспівом на місці,
а заспівом в дорозі нелегкій.
Бо пам'ятайте, що на цій планеті,
відколи сотворив її пан Бог,
ще не було епохи для поетів,
але були поети для епох!
Пропоную всім присутнім бути учасниками літературної вікторини.
II. Літературна вікторина «Сторінками життя Шевченка».
1. Найвідоміша збірка поета – це … («Кобзар»).
2. Який навчальний заклад закінчив Т. Шевченко? (Академію мистецтв у Пе-тербурзі).
3. Продовжити: Поховайте та вставайте, … (…Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю волю окропіте).
4. Чий портрет був намальований К. Брюлловим і проданий з аукціону з метою викупу Шевченка із кріпацтва? (російського письменника В. Жуковського).
5. Народився поет … (у селі Моринці).
6. Великий російський художник, у якого вчився Шевченко, – … (К. Брюллов).
7. Батько Т. Шевченка був … (кріпаком).
8. Драматичний твір Шевченка, що зберігся повністю, – … («Назар Стодоля»).
9. За фахом Т. Шевченко був … (художник-гравер).
10. Річка, біля якої похований поет, – … (Дніпро).
З якого твору уривок:
11. Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
(«Садок вишневий коло хати…»)
12. Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
(«Причинна»)
13. По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
(«Тополя»)
14. У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
(«У нашім раї на землі…»).
III. Конкурс на краще читання поезій Т. Г. Шевченка (оголосити переможця).
IV. Заключне слово бібліотекаря.
Ви сьогодні мали можливість ознайомитися з життєвим і творчим шляхом видатного українського поета Т. Г. Шевченка. Збережіть згадку про це свято і назавжди залиште в своїй пам’яті почуте. Несіть у своєму серці той великий заряд духовності, який почерпнули з творчості Великого Кобзаря.
Література:
1. Даньшина Є. В., Низкодубова В. Й. Шевченко в Петербурзі. Інтегрований урок у 9
класі // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2009. – № 5. – С. 10-13.
2. Козицька Л. П., Затурська Е. Г. «В сім’ї вольній, новій» // Українська мова та
література. – 1988. – № 2. – С. 59-64.
3. Машталєр О. С. Урок-гра «Сторінками життя Шевченка». 9 клас // Вивчаємо
українську мову та літературу. – 2009. – № 5. – С. 37-38.
4. Осіпчук Т. Тарас Шевченко і Запорізький край // Там само. – С. 19-22.
5. Тарас Шевченко. Усі твори в одному томі. – К.: Ірпінь, 2007. – 824 с.